24 лютого. Річниця повномасштабноі війни росії проти України
1462 дні — тисячі годин тривог, мільйони ударів сердець у ритмі «як ви?», кілометри окопів і незліченна кількість сліз, запечених на обличчях від люті та гордості. Сьогодні четверті роковини повномасштабного вторгнення — чотири роки нашого спільного, несамовитого спротиву.
Ми добре пам’ятаємо ті самовпевнені прогнози про «Київ за три дні». Але вони забули одну просту істину: нація, яка дихає волею, не вміє здаватися. Ми вже чотири роки живемо у великому «після». Те «до», де життя було простішим і зрозумілішим, уже ніколи не настане. Але саме в наших силах — кожного з нас на своєму місці — зробити це «після» кращим, ніж було «до». Ми відбудуємо, ми залікуємо, ми створимо нову Україну. Завдяки кожному, хто тримає свій фронт.
Наші слова вдячності сьогодні летять у найтемніші бліндажі, у кабіни пілотів, на палуби катерів і в тишу снайперських позицій. Дякуємо вам, воїни, що тримаєте небо над нашими містами та кожен метр українського чорнозему.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих. Ми пам’ятаємо кожне ім’я, кожну посмішку, що згасла заради того, щоб ми продовжували жити. Сила їхнього духу назавжди закарбувалася в нашому державному суверенітеті.
Дякуємо нашим волонтерам. Ви знаходите неможливе, доставляєте туди, куди не їдуть потяги, і підтримуєте всіх: від стареньких бабусь та дідусів у прифронтовому селі до бійця на «нулі». Ваша робота — це доказ того, що українське серце не має кордонів.
Дякуємо нашим друзям та партнерам. Тим, хто став поруч із нами у найтемнішу годину. Ваша підтримка — це не просто зброя чи ресурси, це світове визнання того, що правда має бути з кулаками.
Ми обов’язково дочекаємося Перемоги. Вона не буде схожа на кіношний фінал — вона буде вистражданою, тихою та священною. Так, ми всі поранені. У когось рани на тілі, у когось — глибокі рубці на душі. Ми ніколи не будемо такими, як раніше, але в цьому нашому болю — наша надлюдська сила.
Ми вивчили цей урок назавжди: нам не треба нічого чужого, ми ніколи не зазіхали на сусідські землі. Але і свого ми не віддамо. Жодного колоска, жодного каменя, жодної людини.
1462 дні. Боротьба триває. Віримо. Стоїмо. Переможемо.
Слава Україні! Героям Слава!
