18 травня — День памʼяті жертв політичних репресій та День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Ці події — не просто сторінки історії. Це — нагадування про нелюдську жорстокість тоталітарного режиму, про десятки тисяч зламаних доль, про мільйони людей, які стали жертвами через своє походження, мову, віру або просте бажання бути вільними.
Політичні репресії — це арешти, катування, розстріли, табори й заслання. Ворогами народу ставали митці, науковці, студенти, священники, селяни — усі, хто мислив вільно і не корився режиму.
18 травня 1944 року — день початку насильницької депортації кримськотатарського народу. Усього за кілька днів десятки тисяч людей були викинуті з рідних домівок і завантажені в товарні вагони. Без води, їжі, медикаментів. Багато хто помер у дорозі. Тисячі — не витримали перших років вигнання. Це був геноцид.
На жаль, історія повторюється. Сьогодні росія, спадкоємиця радянського режиму, знову вдається до політики терору: фільтраційні табори, викрадення, катування, депортації, репресії проти кримських татар та українців на окупованих територіях.
Ми пам’ятаємо. Ми не забудемо. Ми боремося.
Шана всім, хто став жертвою злочинів тоталітарного режиму.
Слава тим, хто сьогодні продовжує боротьбу за свободу, гідність і майбутнє України.
